"ПРОЕКТАНТ" - ведущий международный Интернет-ресурс создан проектировщиками для своих коллег и технических специалистов

"ПРОЕКТАНТ" - ведущий международный Интернет-ресурс создан проектировщиками для своих коллег и технических специалистов.

Ежемесячно Интернет-ресурс "ПРОЕКТАНТ" посещает около 525 000 пользователей, которые совершают более 840 000 просмотров страниц. Ежедневная посещаемость проекта составляет более 18 000 уникальных пользователей.

Форумы для проектировщиков Беларуси, России, Украины, Казахстана (14 международных форумов по разным направлениям проектирования)

ЗАДАВАЙТЕ / ПОЛУЧАЙТЕ ответ коллег…

Четырнадцать тематических разделов для общения, поиска информации и ответов на вопросы

Все области проектирования и обширный круг специалистов:

– сайт проектировщиков Беларуси.

– сайт проектировщиков России.

– сайт проектировщиков Казахстана.

– сайт проектировщиков Украины.

Посетив наш портал, проектировщики не только оптимизируют свое время на поиск необходимой информации, но и получат готовые решения технические электронные документы по оборудованию, изделиям и материалам с описанием и контактной информацией о производителях и/или поставщиках. (это каталоги продукции, обзоры продукции, руководства и инструкции по монтажу и эксплуатации, перечни технических параметров оборудования, изделий, материалов и т.п.)

Предприятиям и организациям предоставляется возможность заявить о себе, своей продукции и услугах тысячам заинтересованных лиц, найти деловых партнеров, инвесторов и новых клиентов, попасть в еще готовящиеся проекты.

Сайты несут различную функциональную нагрузку и независимы друг от друга. Однако они достаточно тесно связаны между собой единой структурой, тематикой, целевой аудиторией, гиперссылками:

КАТАЛОГ. ПРЕДЛАГАЕТ ГОТОВЫЕ РЕШЕНИЯ ДЛЯ ПРОЕКТИРОВЩИКОВ!

оборудование, материалы и изделиями…

НОВОСТИ / СТАТЬИ. ЧИТАЙТЕ ИНФОРМАЦИЮ ДЛЯ ПРОЕКТИРОВЩИКОВ!

о семинарах и выставках, новинках оборудования и технологий…

ИНФО. ИЗУЧАЙТЕ !

Нормативно-правовая информация. Стандарты, типовые серии и ГОСТы…

БИРЖА ТРУДА. ИЩИТЕ СПЕЦИАЛИСТОВ / РАБОТУ ПРОЕКТИРОВЩИКА!

на бирже труда специализированного ресурса …

Контакты:

Беларусь: тел. 8 (017) 254-68-14, +375(29) 627-40-90, +375 (44) 588-40-90

Россия: тел. +7 (985) 830-08-56, +7 (985) 465-48-62

E-mail: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра. , Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра. , Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

skype: proektant-by, proektant-ru, proektant-biz

5–10 сентября 2016 года в г. Одесса состоится I Международная инфраструктурная конференция

Международная инфраструктурная конференция

UARAIL & PARTNERS 2016

5–10 сентября 2016 года в г. Одесса состоится I Международная инфраструктурная конференция UARail &Partners «Инфраструктура железных дорог и транспортные коридоры: инвестиции, инновации и развитие».

Организаторами конференции являются Министерство инфраструктуры, Министерство экономического развития и торговли Украины, ПАО «Укрзалiзниця», филиал «Научно-исследовательский и конструкторско-технологический институт железнодорожного транспорта», Днепропетровский национальный университет железнодорожного транспорта имени акад. В. Лазаряна, Научно-техническое общество железнодорожников Украины совместно с Информационным агентством «Центр информации транспорта Украины».

Конференция ориентирована на руководителей, заместителей руководителей и профильных специалистов железных дорог, глобальных компаний, научно-исследовательских учреждений государственной и коммерческой форм собственности более чем 20 стран.

Целью конференции является налаживание технико-экономического партнерства с профильными отечественными и зарубежными предприятиями по строительству, поддержке и восстановлению инфраструктурных объектов, а также внедрение инновационных инфраструктурных проектов, в частности технико-экономического обеспечения транспортных коридоров. Планируется участие представителей предприятий — потенциальных партнеров из Украины, ближнего и дальнего зарубежья.

В рамках конференции состоится обсуждение актуальных вопросов в сфере железнодорожной инфраструктуры, в частности пути и сооружений, электрификации и электроснабжения, автоматики, телемеханики и связи и т. д.

Пропозиції Асоціації «Укрсудпром» до Всеукраїнського форуму бізнесу 18.03.2016 Стан суднобудування України за підсумками 2014-2015 років

Пропозиції Асоціації «Укрсудпром»
до Всеукраїнського форуму бізнесу 18.03.2016

Суднобудування України, як і морська індустрія у цілому, є однією із найважливіших конкурентних переваг нашої економіки. Однак, на жаль, стан суднобудування України за 2014-15 р.р. радикально погіршився. Гірше було тільки у 1944 р. – після звільнення України.

Чисельність працюючих скоротилася до 10-12 тис. осіб проти 40-50 тис. протягом попередніх 5-6 років та 160 тис. працівників галузі напередодні Незалежності.

Наявні виробничі потужності використовуються лишень на 8-10%%, при тому що наші конструктори здатні наситити новими проектами програму суднобудування на рівні обсягів часів СРСР (за виключенням авіаносців та крейсерів).

Експорт продукції суднобудування та судноремонту впав до 90-100 млн. дол. США, що у 6-8 разів менше наявного потенціалу та у 3-4 рази менше середніх обсягів за попередні 5-6 років.

Наші відомі найбільші миколаївські судозаводи («ім. 61 Комунара», «Чорноморський», «Океан»), а також херсонський завод «Палада» та «Кілійський суднобудівний-судноремонтний завод» у 2014-2015 роках не побудували жодного судна. Тільки у 2015 році «Херсонський суднобудівний завод» побудував два буксири, а київський завод «Ленінська кузня» — два броньовані катери для ВМС України. «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» щорічно здає одне морське гідрографічне судно пр.Р101ГС.М, а черкаська суднобудівна верф «Оріон» — по два невеличких земснаряди. Як позитив можна відзначити ССЗ «Нібулон», який стабільно будує буксири та баржі для свого флоту. От і всі здобутки у суднобудуванні за 2014-2015 роки.

Генерована у 2008 р. світова криза не мала вирішального впливу на погіршення стану справ у нашому суднобудуванні.

Адже:

  1. За ці два роки дедвейт (корисна водотоннажність) тільки морського транспортного флоту світу приріс на 123 мл. тн. – у 100 разів більше наявних в нас виробничих потужностей. Ми цей фактор зростання практично не використали.
  2. Після кризи суттєве (на 15-20%) зниження цін на морський транспорт завершилося в основному до 2010-2011 р.р. Девальвація гривні у 3 рази, яка відбулася у 2014-2015 р.р., не тільки компенсувала це здешевлення (на 15-20%), а й створила значну курсову (експортну) перевагу для нашого суднобудування.

Особливо бентежить те, що чинна влада не бажає створювати умови для оновлення українського флоту шляхом будівництва суден на українських верфях. За даними UNCTAD за 2014-2015 р.р., дедвейт нашого флоту скоротився до 477 тис. тн. – на 15% , або на 86 тис. тн. І це в той час, коли наші верфі фактично простоюють.

Тим самим влада закріпила згубну тенденцію скорочення українського флоту, який (за даними UNCTAD) мав дедвейт у 1993 р. у розмірі 6177 тис. тн. – був у 13 разів більше, ніж зараз. Саме тому сьогодні під українським прапором через наші порти проходить порядку 7 млн. тн. вантажів, хоча портами переробляється більше 140 млн. тн. Отже, левова частка прибутків від транспортування вантажів через наші порти вивозиться за кордон.

Доречі.

За даними ЦРУ, під українським прапором експлуатується лише 134 судна України, а 172 наших судна працюють під іноземними прапорами (див. у кінці документа).

Пропозиції Асоціації «Укрсудпром»

Світовий досвід говорить, що всі провідні морські держави світу піднялися до такого високого статусу завдяки активному використанню спеціальних систем регулювання, які належним чином враховують специфіку відтворювального циклу цього сектору світової економіки.

Україна має позитивний досвід використання спеціального регулювання, яке було створене у 1999 р. та знищене у 2005 році.

Роки занепаду підтвердили необхідність створення спеціальної ринкової вертикально інтегрованої системи регулювання морської індустрії.

Ця система має бути:

  1. Конкурентоспроможною – надавати українським товаровиробникам регуляторні умови суттєво кращі (принаймні, не гірші) ніж у провідних морських державах.
  2. Мати зрозумілу всім морякам, корабелам, портовикам організаційну структуру.
  3. Основна частина цієї системи має бути впроваджена максимум протягом кількох наступних місяців, після затвердження Кабінетом Міністрів України нової редакції Морської доктрини України на період до 2035 року, яку розробив Національний інститут стратегічний досліджень під керівництвом академіка НАН України Горбуліна В.П. на виконання Рішення РНБО України від 6 травня 2015 року «Про Стратегію національної безпеки України», введеного в дію Указом Президента України від 26 травня 2015 р. № 287/2015.

Стратегія та основні напрями розвитку морської індустрії України, зокрема суднобудування, визначені у проекті нової редакції Морської доктрини у Розділі VІІ, п.3. Формування необхідної інфраструктури та правового поля для відродження потенціалу національного суднобудування, відновлення конкурентоспроможності суднобудівної галузі і її комплексного розвитку в системі морської індустрії України.

Морська доктрина ґрунтується на результатах оцінки ситуації у сфері морської діяльності держави та аналізі загроз національній безпеці України з морського напрямку.

Реалізація доктрини ґрунтуватиметься на основі внесення необхідних змін у чинне законодавство, котрі повністю відповідатимуть міжнародному праву.

Морська діяльність та суднобудування повинно бути новим реальним сектором економіки держави, одним з основних економічних та політичних факторів переходу до стійкого економічного розвитку країни.

Президент Асоціації «Укрсудпром» Віктор Лисицький

Виконавчий директор Асоціації «Укрсудпром» Сергій Лисенко

Дані ЦРУ щодо торгівельного флоту України

(https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/up.html )

Merchant marine:

total: 134

by type: bulk carrier 3, cargo 98, chemical tanker 1, passenger 6, passenger/cargo 5, petroleum tanker 8, refrigerated cargo 11, specialized tanker 2

registered in other countries: 172 (Belize 6, Cambodia 35, Comoros 10, Cyprus 3, Dominica 1, Georgia 10, Liberia 10, Malta 29, Marshall Islands 1, Moldova 14, Mongolia 1, Panama 8, Russia 12, Saint Kitts and Nevis 8, Saint Vincent and the Grenadines 12, Sierra Leone 5, Slovakia 2, unknown 5) (2010)

country comparison to the world: 43

Додаток до пропозиції Асоціації, PDF

14.03.2016

Журнал "Судостроение и судоремонт"

Українські промисловики отримають змогу оновити рибопромисловий флот через лізинг, - Ярема Ковалів

Українські промисловики отримають змогу оновити рибопромисловий флот через лізинг, - Ярема Ковалів

Загальний фізичний знос суден рибопромислового флоту досягає 70%, середній вік становить понад 30 років. Тому питання модернізації та розвитку рибопромислового флоту є питанням державного значення. Про це Голова Держрибагентства Ярема Ковалів заявив 24 грудня на брифінгу в Кабінеті Міністрів України.

Він повідомив, що від цього залежить здатність України забезпечувати себе доступною за ціною українською рибою та розвиток українських риболовних підприємств та безпека мореплавства.

«Можливість взяти судно у лізинг дозволить риболовним підприємствам оновити свій флот. Цей фінансовий інструмент є доступним навіть для невеликих підприємств. Також ми очікуємо зацікавленість з боку риболовних підприємств. Це дозволить максимально завантажити виробничі потужності підприємств-виробників», - пояснив Ярема Ковалів.

Він наголосив, що у лютому 2016 року Держрибагентство організовує спеціальну робочу групу. «Разом із виробниками і потенційними покупцями риболовецьких суден будемо формувати спільну позицію щодо потреб нашого флоту та можливостей виробників. Буде вирішено питання типів, кількості та вартості рибальських суден, оцінка можливостей реалізації програми суднобудування на українських потужностях», - зауважив Ярема Ковалів.

Довідково

Станом на 2015 рік у Судновій книзі України зареєстровано 5035 маломірних риболовних суден. Із них на внутрішніх водоймах України – 2972 судна, в Азовському та Чорному морях 2063 судна. З 2063 суден фактично експлуатуються 380 маломірних суден (від 6 до 12 метрів). Крім того, зареєстровано 110 малотоннажних суден (від 12 метрів до 45 метрів) та 236 великотоннажних риболовних суден (більше 45 метрів). Де з 236 суден фактично експлуатується 110 в Азовському і Чорному морях та 11 суден – в океані. 4 океанічних судна знаходяться в державній власності: ВАТМ «Иван Голубец» – Нова Зеландія; ВАТМ «Професор Михайло Александров» - Нова Зеландія; ВАТМ «А. Слободчіков» - Нова Зеландія; ВАТМ «Капітан Русак» - Мавританія.

Відповідно до інформації внесеної в Державний судновий реєстр України, втрати риболовецького флоту, пов’язані з окупацією Криму становлять 30 риболовних суден та 488 маломірних судна прибережного морського плавання. Своєчасно вжитими заходами, судна «Віка» та «Рибак Херсону» вдалося перереєструвати з Криму в м. Іллічівськ та м. Херсон.

Першими діями Держрибагентства у питанні оновлення рибопромислового флоту було проведення круглого столу 4 грудня «Перспективи розвитку рибопромислового флоту України». Крім того, одностайно погоджено, що стан флоту внутрішніх водойм України та Азово-Чорноморський флот вимагає оновлення. Для цього має бутизадіяно спеціальний фінансовий інструмент, що стимулюватиме як національні підприємства-суднобудівники (Завод «Ленінська кузня», Миколаївський суднобудівний завод «Океан», Суднобудівний завод імені 61 комунара, Суднобудівний завод «Лиман», Чорноморський суднобудівний завод та інші), так і покупців – риболовецькі підприємства. Таким інструментом є лізинг, що активно використовується у інших галузях сільського господарства.

24.12.2015 | 16:55
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

http://www.kmu.gov.ua/control/uk

Visit the new site http://lbetting.co.uk/ for a ladbrokes review.